Історія методів лікування

Ще в давні часи греки і римляни помітили, що скляна куля, наповнена водою, має здатність збільшувати предмети. Саме такі кулі служили першим збільшувальним склом.
Також, ще до появи очок, в якості приладів, що покращують зір, використовувалися окремі поліровані кристали або шматки скла.
Перші окуляри були мало схожі на сучасні. Вони були
просто круглі лінзи в оправі. Винахідникам довго не вдавалося вигадати
спосіб кріплення окулярів біля очей. З'являлися лорнети, моноклі, лінзи яких кріпилися навіть до капелюха. Майже п'ятсот років знадобилося для того, щоб посадити лінзи в оправі на ніс з допомогою дужок.

Але в будь-які часи люди хотіли не просто скоригувати аномалії рефракції, а назавжди позбавитися від проблеми «я погано бачу». Тому вже в 1869 році Доктор Снелл опублікував серію робіт про можливість виправлення астигматизму за допомогою хірургічної операції на рогівці ока.

1898 Офтальмологи Бейтс (США) і Ланс (Голландія), ґрунтуючись на власних клінічних спостереженнях, описують техніку проведення такої операції, коли утворився після радіального розрізу післяопераційний рубець, змінює радіус кривизни.

1939 год. Доктор Сато (Японія) зробив перші операції т.зв. "радіальної кератотомії". Хірург спеціальним лезом наносив глибокі радіальні насічки на рогівці ока. Після зрощення рубці, що утворилися, зменшували кривизну рогівки, і зір при короткозорості покращувався. Однак часті помутніння рогівки та інші небезпечні ускладнення, а також низька точність корекції зору і недостатня стабільність результату призупинили розвиток даного методу на три десятиліття.

1949 рік. Колумбійський лікар Барракуер запропонував метод виправлення зору впливом на внутрішні шари рогівки, проте ідеальний інструмент для проведення такої корекції - ексімерний лазер - з'явився тільки через 27 років.

1963 рік. Американський вчений Джеймс Кек запропонував ідею створення ексімерного лазера, заснованого на повільному збудженні електронів в суміші інертного газу і галогену.

1970 рік. Н. Басов, В. Данилевич та Ю. Ю. Попов створили перший ексімерний лазер у Фізичному інституті ім. Лебедєва в Москві. У своїх розробках вони використовували біксенон, і отримували світлову хвилю довжиною 172 мм.

1972 рік. Професор Святослав Федоров з колегами в Московському університеті клінічної хірургії, значно удосконаливши метод радіальної кератотомії, почав активно застосовувати його для виправлення короткозорості. Їм були розроблені спеціальні алмазні ножі, що значно вдосконалило технологію. Саме його вважають творцем цієї сучасної технології. А ця методика стала революцією в рефракційної хірургії. У СРСР мільйони людей виправили зір за допомогою цієї методики.

1976 рік. Ексімерний лазер був використаний корпорацією IBM для виробництва мікрочіпів для комп'ютерів.

1979 рік. Офтальмолог Джон Табоада вивчав вплив ексімерного лазера на рогівку очей тварин на Військово-повітряній базі в Сан-Антоніо (штат Техас, США).

1980-1983 р.р. — Самуель Блюм, який працював разом з Р. Шрінівасоном і Дж. Райеном, досліджував вплив ексімерних лазерів на біологічні матеріали. Саме вони визначили в процесі своїх досліджень, що лазер робить чистий і точний надріз, що ідеально підходить для високоточної хірургії.

1981 рік. Американські лікарі Табоада, Майкселл і Рід провели перші досліди з обробки поверхні рогівки за допомогою ексімерного лазера.

1983 рік. Доктор Стефен Трокел показав, що променем ексімерного лазера можна змінити форму поверхні без її термічного руйнування.

1984 рік. Лікар Олівія Сердаревиц провела численні досліди на кроликах і мавпах щодо зміни форми поверхні рогівки за допомогою ексімерного лазера.

1985 рік. Перша ексимер-лазерна корекція за методом PRK (фоторефракційна кератектомія) зроблена в Берліні докторами Тео Зейлером і Воллензаком. Суть даного методу в тому, що під впливом променя ексимерного лазера відбувається мікровипаровування тканини з поверхні рогівки. Доктор Тео Зейлер представив Німецькому офтальмологічному товариству своїх пацієнтів, яким було виправлено зір за допомогою ексімерного лазера (метод PRK). Вражаючі результати можливостей ексимерних лазерів для виправлення короткозорості, далекозорості, астигматизму захопили багатьох офтальмологів світу.

1987 рік. Перші паЦіенти ряду країн Європи та Америки набули чудового зору за допомогою ексімерного лазера (метод PRK).

1989 Офтальмолог Лючио Буратто (Італія) зробив першу ексимер-лазерну корекцію зору за методом ЛАСІК (лазерний кератомілез) Laser-Assisted inStu Karetomileusis. ;внутрішні шари рогівки, практично не нагріваючи його; при цьому зберігаються Боуменова мембрана і епітеліальний шар рогівки. Достоїнствами методу ЛАСІК є швидке відновлення зору (2-3 години), висока точність корекції, повна безпека процедури та стабільність результату.

1989 рік. Доктор Руїз почав виправляти короткозорість за методом ALK (Automated Lamellar Keratoplasty), коли з рогівки ока зрізаються два диски: внутрішній диск видаляється, а зовнішній повертається на початкове місце.

1990 рік. В Європі та Америці перші пацієнти набули повноцінного зору за допомогою ексімерного лазера (метод ЛАСІК). На сьогодні більш ніж мільйон людей щорічно користується ексімер-лазерним методом ЛАСІК для відновлення зору.

1991 рік. Доктор Іоанніс Паллікаріс на Криті вніс ряд удосконалень в метод ЛАСІК ексимер-лазерної корекції.

1994 рік. Японська корпорація «NIDEK», заснована в 1985 році, випустила свій знаменитий ексімерний лазер NIDEK ЄС-5000, що працює за принципом «скануючої щілини». Це найпопулярніша модель ексимерного лазера в світі: більше 400 таких установок працює в 32-х країнах світу. Особливість конструкції NIDEK ЕС-5000 така, що модель може постійно вдосконалюватися шляхом заміни окремих функціональних блоків та оновлення програмного забезпечення.

1995 рік. З'явилися перші ексимерні лазери, що працюють за принципом «літаючої точки». Такі моделі лазерів змогли усунути деякі види неправильного астигматизму, які раніше вважалися невиліковними. Найбільш популярна лазерна установка VISX Star S компанії «VISX» має чудові характеристики для проведення лазерної корекції і дає можливість дотримуватися дуже високого рівня захисту та безпеки.

1999 рік. Початок масового використання методики лазерної корекції ЛАСЕК (лазерний епітеліальний кератомілез). Її засновником вважають італійського офтальмолога Массімо Камелін (Massimo Camelin). Ця методика є вдосконаленою методикою PRK (ФРК), дозволяє знизити хворобливі відчуття після лазерної корекції і зменшити відновлювальний період.

2003 рік. Було розроблено методику ЭПИ-ЛАСИК (поверхневий лазерний кератомілез). Цю методику розробив професор Іоанніс Поллікаріс (Ioannis Pollikaris) (Греція). Вона ґрунтується на методиці ЛАСЕК, але без використання спирту, а за допомогою спеціального приладу епі-кератома, який зрушує верхній епітеліальний шар клітин не пошкоджуючи боуменову мембрану. Ця методика знайшла широке застосування для пацієнтів з тонкою рогівкою.

Не так давно була розроблена ще одна методика лазерної корекції зору - Інтра ЛАСІК. Перше клінічне використання даної методики було в 2003 році. Суть Інтра ЛАСІК полягає в тому, що рогівковий клапоть формується за допомогою фемтосекундного лазера, а не використовується механічного мікрокератома. Його інакше називають повністю лазерний ЛАСІК (All Laser Lasik).

З кінця 80-х років ексимер-лазерна корекція зору стрімко поширюється по всьому світу, і зараз успішно застосовується більш ніж в 500 центрах лазерної корекції. На сьогодні більш ніж 5-ти мільйонів людей в 54-х країнах світу обрали метод ексимер-лазерної корекції, як найбільш ефективний і безпечний спосіб відновлення зору.

Сучасна офтальмологія не стоїть на місці. З кожним роком методики корекції зору удосконалюються і оновлюються. Робляться всі можливості, щоб пацієнти з проблемами будь-якої складності мали можливість виправити зір і отримати відмінні результати.